Для озимих зернових, за різкого переходу до підвищених температур повітря, особливу загрозу становлять шкідливі організми, адже це сприяє швидкому росту та високій чисельності бур'янів і шкідників, ранній появі та посиленню розвитку хвороб.
За таких умов рано з'являється борошниста роса, посилюється ураження кореневими гнилями (зокрема, у прихованій формі), тому у період кущіння-початок виходу пшениці в трубку доцільно використати доступний фунгіцид за появи, хоча б на 1% рослин, ознак борошнистої роси та наявності кореневих гнилей.
Варто зазначити, що слаборозвинені або зріджені посіви озимої пшениці мають понижену біологічну конкурентоздатність проти бур'янів. Загалом економічним порогом шкодочинності (ЕПШ) бур’янів у посівах пшениці озимої є понад 16 шт. однорічних бур’янів та більш як один пагін багаторічних видів на 1 м2. Гербіциди слід вносити за появи максимальної кількості бур'янів, щоб знищити їх лише однією обробкою. При цьому перевагу слід надавати двокомпонентним препаратам з широким спектром дії та високою селективністю до культури.
Обробка посівів проти шкідників, на відміну від захисту від хвороб, де цей захід є найбільш ефективним за перших ознак зараження, раціональною буде лише за досягнення їх чисельності економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), або якщо на посіві присутні декілька видів шкідників. Так ЕПШ видів шкідників на пшениці становить: личинки хлібної жужелиці – 3 екз. на 1 м2, гусінь озимої совки – 2–3 екз. на 1 м2, злакові мухи – 10–15 % заселених стебел, хлібні блішки – понад 100 особин на 1 м2, п`явиці – 10–15 жуків на 1м2, злакові попелиці – 8–10 особин на стебло, цикадки – 40–50 особин на 1 м2. Зазвичай проти шкідників обробляють лише крайові смуги полів.
За хімічних обробок посівів в умовах високої температури слід застосовувати обприскування з нормою витрати робочої рідини 300–400 л/га в ранішні і вечірні години. Для сповільнення випаровування крапель і подовження токсичної дії препаратів до робочої рідини слід додавати антивипаровувачі (сечовину) або прилипачі (зокрема біологічного походження – Ліпосам).
Крім того, для підвищення стійкості рослин до стресів і хвороб бажано застосовувати стимулятори росту й розвитку рослин, які особливо ефективні за несприятливих умов вирощування культур.У наш час, завдяки регуляторам росту антистресової дії та мікродобривам, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва може проходити з одночасним скороченням витрат на застосування пестицидів й агрохімікатів.
Застосування біопрепаратів у технологіях вирощування сільсько-господарських культур сприяє підвищенню врожайності та якості продукції і дає змогу зменшити дози внесення мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Так у дослідженнях Хмельницької ДСГДС ІКСГП НААН використання на пшениці озимій біопрепаратів захисної та стимулюючої дії зумовило зростання урожайності зерна, у середньому, на 0,28–0,54 т/га, або на 4,7–10,2 %.
Плануючи захист озимих зернових, варто пам’ятати, що використовувати гербіциди, фунгіциди, інсектициди та ін. необхідно лише ті, що занесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До складу бакових сумішей не повинно входити більше 4 діючих речовин (включаючи добрива). Крім того, мікродобрива слід перевірити на сумісність з іншими складовими, оскільки мікроелементи можуть вступити у реакцію з деякими з них і обробка не буде ефективною.
Рекомендації підготувала старший науковий співробітник Хмельницької ДСГДС ІКСГП НААН Оксана ВЛАСЮК.