Новини

Сидеральні культури - найдешевший і найефективніший спосіб комплексного відновлення ґрунту

На сьогоднішній день, переважна більшість сільськогосподарських підприємств вирощує найбільш прибуткові культури: пшеницю, сою, кукурудзу, ріпак, соняшник.

При такій спеціалізації сільськогосподарського виробництва, майже повністю відсутні органічні добрива тваринного походження, що рекомендуються використовувати у системі удобрення культур. Тому, бажано, додатково збагачувати  ґрунт органічними речовинами за рахунок сидеральних культур.

Післяжнивні сидеральні культури - це надійне джерело органічної речовини для покращення родючості ґрунту. Вони вирощуються на орних землях в міжсезоння, які допомагають фермерам знизити надлишок елементів живлення в ґрунті, зробити ґрунт здоровішим і контролювати ерозію. Крім того, вони покращують якість  ґрунту, а в деяких випадках забезпечують випас худоби. Також вони можуть забезпечити контроль над бур’янами, зменшуючи потребу в застосуванні агрохімії, і створюють середовище проживання для комах-запилювачів.

Найпоширенішими сидеральними культурами є злакові, хрестоцвіті, бобові. Редька олійна та гірчиця біла є найбільш розповсюдженими, так як вони скороспілі, дають багато зеленої маси.

Також важливо дотримуватись сівозміни - не сіяти культури того самого виду, тієї ж родини, що й основна культура, адже тоді існує ризик зараження хворобами.

Завдяки різноманітності рослинності протягом  цілого  року збільшується вміст органічних речовин і вуглецю в ґрунті, фіксуючи азот в ґрунті  і знижуючи потребу в застосовуваних азотних добривах.

Тож користь від сидеральних культур значна, абсолютно всі вони  розпушують і оздоровлюють землю, збалансовують вміст гумусу в ґрунті, зменшують забур’яненість після збору основної культури,  тому їхній посів є важливим агрономічним прийомом, який дуже позитивно впливає на врожайність наступної культури. В цілому зелене добриво - найдешевший і найефективніший спосіб комплексного відновлення ґрунту.

Якщо не знати, як правильно використовувати «зелені добрива», можна зробити ряд помилок. Щоб не розчаруватися в даному методі збагачення ґрунту корисними речовинами, бажано дотримуватися наступних правил:

• Сидерати необхідно скошувати вчасно, інакше стебла огрубіють, і будуть довго перегнивати в землі. Напівзогнила біомаса може стати джерелом вірусних і грибкових захворювань.

• Чекати, коли рослини виростуть до максимального обсягу — не варто. Надлишок азоту в ґрунті може привести до того, що коріння культури, висадженої слідом, почнуть «горіти».

• Для захисту ґрунту від бур’янів, сидерати необхідно сіяти розсипом, а не рядами.

• Підрізати бадилля цих рослин потрібно за два тижні до посадки основної культури.

• Рослини, що належать до того ж сімейства, що і сидерати, не можна садити наступними за ними, оскільки в ґрунті можуть зберегтися загальні шкідники.

• Якщо поставлено мета — відновити грунт, — то «зелені добрива» необхідно зрізати косою або плоскорізом, не пошкоджуючи їх кореневу систему.

• Не викошувати перед заморозками озимі сидерати, посаджені пізно восени. В цьому випадку орати землю не доведеться, вона і так буде пухкою.

Технологія вдосконалення ґрунту із застосуванням біогумусу, все частіше застосовується як на присадибних ділянках, так і в великих агрохолдингах. Вона включає в себе безліч різних пунктів, але основними принципами цієї концепції є дбайливе ставлення до ґрунту і застосування рослинних добрив.

Отже, використання сидерату може значно підвищити родючість наших земельних ділянок без застосування мінеральних добрив, та допоможе отримати багатий врожай.

Відео