Новини

АПК РЕКОМЕНДУЄ: Весняне підживлення — необхідний технологічний елемент у системі вирощування озимих культур

Надзвичайно важливим заходом весняного догляду є підживлення посівів. Воно необхідне для повноцінного відновлення вегетації, реанімування слабких посівів і створення умов для збільшення врожаю.

Так, рослини пшениці озимої найінтенсивніше споживають азот і фосфор від фази весняного кущення до початку колосіння, тобто в період інтенсивного росту вегетативних органів. До настання фази колосіння пшениця озима може поглинати до 78% азоту, 76 — фосфору та 95% калію. Тож навесні потрібно звернути увагу, насамперед, на азотне живлення, оскільки за нестачі азоту диференціація колоса закінчується передчасно. В результаті він формується вкороченим, із невеликою кількістю колосків та плюсклим зерном. Ось чому неправильно підібрані дози азотних добрив у цей період призводять до значного зниження врожаю, що неможливо компенсувати у наступні фази росту й розвитку культури. Чим раніше проводиться ранньовесняне підживлення, тим більше воно впливає на підвищення урожайності, а чим пізніше поліпшення якісних показників зерна.

Також для отримання позитивного результату від підживлення пшениці озимої у фазі весняного кущення слід врахувати два важливі фактори: пра­вильно встановити дозу мінерального добрива й дібрати відповідну форму азоту в ньому.

Загальновідомо, що дозу азотних добрив можна встановити за зовнішнім станом посівів, на підставі результатів рослинної діагностики, даних аналізу ґрунту, супутникових знімків або результатів аерофотозйомки.

Після встановлення дози азотного добрива за однією із розроблених методик, потрібно переходити до наступного етапу — вибору форми азоту. Цей елемент живлення можна вносити у вигляді амідів (NH2), амонію (NH4+) або нітратів (NО3-). Кожна сполука має свої умовні переваги й недоліки. Тому під час вибору форми азоту потрібно враховувати стан посівів, властивості ґрунту, прогноз погоди та інші фактори, що безпосередньо впливатимуть на перетворення цих сполук і їхню доступністьдля рослин пшениці.

При ранньому відновленні вегетації, зріджені, слабко та середньо розвинуті посіви необхідно підживити якомога раніше по мерзлоталому ґрунту дозою азоту 20-30 кг діючої речовини на 1 га, що буде стимулювати додаткове весняне кущіння та підвищення загальної щільності стеблостою; розвинуті та перерослі посіви підживити N35-45 прикореневим способом (сівалками) наприкінці фази весняного кущіння.

Акцентуючи увагу на азотному живленні, не варто забувати, що для максимальної реалізації генетичного потенціалу сортів пшениця озима потребує внесення й інших макро- та мікроелементів.

Цьогоріч стратегію догляду за озимими культурами нам диктуватиме лімітуючий фактор – волога.

При проведенні підживлення необхідно ефективно використати продуктивну вологу, яка накопичена в ґрунті, за умов коли рослини розпочали активну вегетацію, тому раціональним буде максимальне внесення всієї запланованої дози добрив у ранньовесняний період: 70-80 % запланованої дози в ґрунт розкидним або прикореневим способом, решту 20-30 % внести позакореневим способом в період літньої вегетації пшениці. Для внесення в ґрунт краще використовувати аміачну селітру (NH4NO3 – 34 %, сульфат амонію (NH4)2SO4 – 21 %) або рідку форму КАСів (28-32 %). Для ефективного підвищення врожайності озимої пшениці високопродуктивних сортів та якісних показників зерна доцільним буде позакореневе підживлення в 2-3 прийоми від фази трубкування до колосіння: карбаміду – 10-30 кг/га, монокалію фосфору – 10 кг/га та сульфату калію – 20 кг у діючій речовині. Інтенсивна технологія передбачає також внесення різних форм мікродобрив та стимуляторів росту позакореневим способом.

Беручи до уваги наведені рекомендації та при зваженому підході до проведення весняного підживлення можна буде сподіватися на отримання високої врожайності озимих зернових культур.

Відео