Новини

РУБРИКА: НАУКОВЦІ РЕКОМЕНДУЮТЬ «Невідкладні роботи на озимих культурах»

Аналіз погодних умов.
 
Стратегію догляду за озимими культурами цьогоріч нам диктуватиме лімітуючий фактор – волога. 
Слід наголосити, що як увесь світ, так і Україна, перебувають у фазі активного зміщення ґрунтово-кліматичних зон. Так за даними cинoптиків, межа кліматичних зoн зміcтилacя як мінімум нa 200 кілoмeтpів, a дeхтo з вчених гoвopить і про вcі 400 кілoмeтpів. І це зoвcім не oзнaчaє, що тeпep на півдні pocтимуть oливи й цитpуcoві. Нaвпaки – через посухи чимало територій стають зоною pизикoвaнoгo зeмлepoбcтвa.
 
Клімaтoлoг Тeтянa Aдaмeнкo гoвopить, що за ocтaнні 28 poків cepeдньopічнa тeмпepaтуpa в Укpaїні зpocлa мaйжe нa 2°c. Зa стандартом вона мaлa б бути 7,8 °c, a нині — 9,5 °c. Тeмпepaтуpa в кpaїні підвищилacя, a кількіcть oпaдів – ні. Чepeз це вoлoгa й випаровується швидшe. 
 
Мeжeю безпечного землеробства ввaжaють 700 мілімeтpів pічних oпaдів. Вce, що нижчe – нecпpиятливі умoви. В Укpaїні cepeдня кількіcть опадів cтaнoвить 568 мілімeтpів на pік. Тoбтo щopoку нaм і так нeвиcтaчaє пoнaд 130 мілімeтpів.
 
Кpім тoгo, oпaди стають дуже нepівнoміpними. Нaпpиклaд, тopік в області мaйжe 90 днів не булo дoщів, a потім зa 1,5 дoби випaлa третина річної нopми.
 
Якщо ще десятиліття тoму аномальні пoгoдні умoви траплялися раз нa 5 poків, то останні три poки – cуцільні aнoмaлії.
Погодні умови зимових місяців на Хмельниччині зумовили значний недобір вологи порівняно з середньо багаторічними даними.
 
Грудень 2019. Графік температури
Опади: факт. – 23,4 мм, норма – 38,3 мм
Січень 2020. Графік температури
Опади: факт. – 20,5 мм,норма –30,5 мм
Лютий 2020. Графік температури
Опади: факт. – 47,0 мм, норма – 29,0 мм

Березень (прогноз) 2020. Графік температури.

Як показують графіки температури, кожного зимового місяця середньомісячні показники температури значно перевищували норму (на 4-6°С), водночас мали суттєві недобори по опадах, проте протягом лютого вдалося збагатити вологою шар ґрунту глибиною 30-35 см, нажаль нижче продуктивна волога відсутня взагалі. На сьогодні вологоємкість метрового шару ґрунту становить від 40 до 60 мм, при нормі 120-140 мм. Тому усі агротехнічні заходи повинні базуватися на:
 
1. Максимальному продуктивному використанні наявної вологи.
2. Збереженні накопиченої вологи.
 
Стан озимих культур. Пшениця озима. 
 
Маємо констатувати:
 
1. Наведені погодні умови зумовили постійну вегетацію озимих культур, що фактично не припинялася. Рослини не тільки не виснажилися, а й відзначаємо накопичення цукрів до 40-42%, що вкрай нетипово для початку березня. В результаті чого ще в середині лютого спостерігали на рослинах у фазі кущення утворення вторинної кореневої системи.
 
2. Посіви, які входили у зиму у фазі шильця, на сьогодні перейшли у фазу 3 листки - початок кущення. Для кожного наявного стану рекомендуємо окрему стратегія догляду (особливо це стосується ранньовесняного підживлення.
 
3. Маємо вкрай незадовільну фітопатологічну ситуацію. Практично вся група зимуючих бур’янів переросла. Водночас за даними наших обстежень маємо ураження септоріозом – 8%, борошнистою росою – 14%, гельмінтоспоріозом – 3%, кореневими гнилями – 4%. Очікується ранній вихід шкідників з місць перезимівлі.
Отже, хороший і задовільний стан озимих зернових культур визначається як добре розкущені (3-6 стебел на рослину) із достатньо високою щільністю рослин більше 300-350 рослин на 1 м2. Таких посівів маємо в межах 40%.
  

  

     
До задовільних і слабких віднесені посіви нерозкущені або слабо розкущені, та кількість рослин менше 300 шт. на 1 м2. Якщо до першого припинення вегетації рівень загартування у розвинутих рослин озимої  пшениці був середній або високий (32-40 % цукрів у вузлі кущення) то слабкі та зріджені посіви (рослини у фазі 3 листки- початок кущення) входили в зиму пригнічені, без першого етапу загартування (цукрів накопичити рослини не встигли, водночас використали поживні речовини з ендосперму насіння). На сьогодні таких посівів в межах 50%.

  

     

Таким чином, за станом рослин озимої пшениці небезпека загибелі або пригнічення посівів при раптових і тривалих морозах на початку березня існує, якщо температура знизиться до -14°c і нижче, а у вузлі кущення нижче -7°c впродовж 3-5 діб. 

Крім того, в межах 10% маємо посіви зріджені.

  

     
За характером метеорологічних параметрів цього року, час відновлення весняної вегетації озимої пшениці (ЧВВВ) надранній, і відповідно є велика ймовірність додаткового весняного кущення з реалізацією в продуктивний стеблостій. З урахуванням вище вказаних особливостей поточного року слід провести наступні заходи по догляду за посівами у весняний період. 
 
1. Визначити життєздатність рослин озимої пшениці в районах області, де температура у вузлі кущення опускалась нижче -7..-9°c  відразу після значного падіння температури, особливо це важливо зробити на слабких, нерозкущених посівах. Визначення життєздатності рослин слід провести прискореними методом відрощування пучків рослин, взятих в різних місцях полів.
 
2. Весняно-літнє внесення азотних добрив треба планувати виходячи з запасів вологи в ґрунті на ранньовесняний період. 
 
Увага, необхідно ефективно використати продуктивну вологу, яка накопичена в ґрунті, за умов коли рослини розпочали активну вегетацію, тому раціональним буде максимальне внесення всієї запланованої дози добрив у ранньовесняний період: 70-80 % запланованої дози в ґрунт розкидним або прикореневим способом, решту 20-30 % внести позакореневим способом в період літньої вегетації пшениці. Для внесення в ґрунт краще використовувати аміачну селітру (NH4NO3 – 34 %, сульфат амонію (NH4)2SO4 – 21 %) або рідку форму КАСів (28-32 %). Для ефективного підвищення врожайності озимої пшениці високопродуктивних сортів та якісних показників зерна доцільним буде позакореневе підживлення в 2-3 прийоми від фази трубкування до колосіння: карбаміду – 10-30 кг/га, монокалію фосфору – 10 кг/га та сульфату калію – 20 кг у діючій речовині. Інтенсивна технологія передбачає також внесення різних форм мікродобрив та стимуляторів росту позакореневим способом. 
 
3. Увага! Підживлення азотними мінеральними добривами при внесенні в ґрунт сівалками, буде ефективним тільки при наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі ґрунту, а позакореневе підживлення – тільки при умові чистої від хвороб і достатньо розвинутої фізіологічно активної листо-стеблової маси. У зв’язку з цим, правильно поступили господарства, які на слаборозкущених і нерозкущених посівах уже провели підживлення по тало-мерзлому ґрунту, така можливість була в період з 7 по 10 лютого, та 01-02 березня, розкидним способом 1,5-2,0 ц/га аміачної селітри для стимулювання кущення і регенерації пошкоджень рослин в період зимівлі.
 
4. Розкущені, добре розвинуті рослини краще підживлювати карбамідом (обов’язково по шару снігу 3-5 см), абоприкореневим способом (сівалками з опущеними сошниками) до фази виходу в трубку при наявності вологи в верхніх шарах ґрунту - в дозі 2,0-2,5 ц/га аміачної селітри. Весняне підживлення посівів пшениці обов’язково супроводжується заходами захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників.
 
5. Для знищення бурянів, які на сьогодні суттєво перерросли і активно вегетують, доцільним буде внесення бакової суміші гербіцидів з групи сульфанілсечовин + синтетичні ауксини.
 
 
      
  
 
 
6. Для захисту від хвороб обов’язковим є використання комбінованих препаратів:
 
 
За матеріалами начальника наукового відділу 
ТОВ «VitagroPartner», к.с.-г.н. Сучека М.М

Відео