Новини

Догляд за посівами озимих зернових культур з урахуванням агрометеорологічних умов

У першій половині травня переважала прохолодна погода з помірними та сильними дощами. Рівень середньодекадної температури повітря відповідав показникам, характерним для кінця квітня. В більшості днів було хмарно. Інколи відмічалися заморозки в повітрі та на поверхні ґрунту. Загалом, за помірного температурного режиму, без досить високих температур повітря, агрометеорологічні умови першої половини травня були задовільними для вегетації озимих культур. Такі погодні умови потребують ретельного підходу щодо весняного догляду за посівами озимих культур. Це важливий етап, який визначає майбутню врожайність та допомагає мінімізувати втрати і покращити життєздатність посівів. Саме тому потрібно звернути увагу на виконання комплексу необхідних робіт.

На часіперіод останнього підживлення азотом озимих зернових культур.Його проводять за необхідності в господарствах, де заплановано довнести решту азотних добрив. Для цього підживлення доцільно застосовувати тверді форми азотних добрив. Підживлення азотом можна провести від фази виходу прапорцевого листка і по колосу. Доза азотних добрив може становити N30–60. Азот, внесений у цей період, покращує інтенсивність фотосинтезу, нарощує масу зерна, добре впливає на якісні показники зерна. Тому цей вид підживлення називають якісним. Слід відмітити, що чим пізніше застосоване таке підживлення, тим дія азоту на врожайність зменшується, але збільшується його вплив на якість зерна. Щоб пшениця озима щедро вродила разом із азотним добривом потрібно застосовувати мікроелементи: марганець, мідь, бор, цинк. Обробка посівів мікроелементами по листкусприяє кращому обміну речовин та покращить якість самого зерна. Як і підживлення азотом, внесення мікроелементів проводять за результатами листкової діагностики в залежності від потреб культури.

Особливу увагу звертаємо на біологічні препарати, які допомагають рослинам краще засвоювати поживні речовини, ефективніше використовувати вологу, підвищувати ефективність фотосинтезу, прискорювати ріст рослин та бути більш стійкими до мінливих та стресових умов середовища. За нашими дослідженнями внесення біопрепарату поліфункціональної дії Органік-балансна посівах пшениці озимої сприяло збільшенню урожайності зерна на 13–14 %, вмісту клейковини в зерні – на 2,2–2,7 %, склоподібності – на 5–6 %. Досить ефективним було використання біостимулятора росту рослин Азотофіт, що забезпечило прирости урожайності зерна – 16–17 %, збільшеннявмісту клейковини в зерні – 0,7–1,1 %, склоподібності – 4–6 %. Слід відмітити, що в даних числових діапазонах менші значення показників отримано за вирощування культури без добрив, максимальні значення – за повного мінерального удобрення. Тобто застосування біопрепаратів буде ефективним незалежно від фону удобрення. На даний час – це найдешевший екологобезпечний засіб для підвищення продуктивності та прибутковості сільськогосподарських культур.

Важливо розуміти, що навіть за сприятливих погодних умов грамотне поєднання традиційних та інноваційних підходів до догляду за культурами дозволять мінімізувати ризики та підвищити ефективність господарювання.

В умовах цьогорічної весни, коли різкі перепади температури та вологості ослабили рослини, несприятливі фактори їх росту можуть спричинити різке наростання шкодочинності хвороб і шкідників, яка в оптимальних для рослин умовах біла б слабкою.

Цієї весни розвиток борошнистої роси злаків (що знижує стійкість рослин до інших хвороб) пригнічений через понижені температури і крапельну вологу на листках, також погано розвиваються більшість шкідників. Проте у червні, за наявних запасів вологи та її випаровування від підвищення температури, дуже ймовірне значне ураження озимих зернових культур борошнистою росою, поширення кореневих гнилей (які можуть бути також у прихованій формі), фузаріозу колосу, а також більш рання поява і посилений розвиток септоріозу та гельмінтоспоріозних плямистостей. Відповідно, на посівах пришвидшиться розвиток та збільшиться кількість шкідливих комах. Зазвичай, у нашій зоні вирощування, сильне ураження септоріозом листків перешкоджає розвитку бурої іржі, проте за прохолодної вологої погоди у травні-червні вірогідна поява жовтої іржі злаків.

Найбільш доцільною проти хвороб озимих пшениці, ячменю і жита проводити обробку посівів у фазу цвітіння. У даний уразливий період зазвичай обприскування посівів фунгіцидами проводять незалежно від наявності перших ознак хвороб. Це дає змогу захистити колос від фузаріозу, септоріозу листків та більшості інших патогенів ще на стадії зараження. На даний період, найефективнішими фунгіцидами для захисту від цілого комплексу хвороб є сучасні двокомпонентні (Альто Супер, Амістар Екстра, Амістар Голд, Магнелло, Тілт Турбо, Абакус, Капало, Пріаксор, Рекс Дуо, Рекс Плюс, Аканто Плюс, Авіатор та їх аналоги) і трикомпонентні препарати (Фалькон, Солігор, Елатус Ріа, Міравіс Нео, Адексар, Осіріс Стар, Вареон, Аскра Xpro, Евіто Т і аналоги) та інші дозволені препарати із тривалістю захисної дії у 30-40 днів.

Слід зазначити, що фунгіциди найбільш економічно ефективні за використання їх на уразливих сортах і у період, коли гідротермічні умови сприятливі для посиленого розвитку певного патогена. У цей час хвороби ще можуть візуально не проявитись, проте патогени є найбільш уразливими до фунгіцидної обробки.

Проти шкідників на озимих колосових культурах застосовувати інсектициди доцільно лише коли чисельність певного виду шкідника досягне економічного показника шкодочинності (ЕПШ), який зазначений у довідниковій літературі по захисту рослин, або за наявності комплексу видів комах. У весняно-літній період кількість шкідників у нашій області рідко перевищує ЕПШ, при цьому обробка інсектицидами може згубно подіяти на корисні види комах, тоді як більшість шкідників доволі швидко відновлюють свою популяцію. Наприклад, при несвоєчасному проведенні обприскування проти шкідників, зокрема попелиць, можна знищити личинки сонечок, золотоочок та хижі жужелиці, які мають, переважно, лише одне покоління в рік, тоді як розвиток одного покоління попелиць триває 8-15 діб. Тому можна створити ситуацію, коли, за відсутності ентомофагів, кількість попелиць зростає до ЕПШ і вище, тоді як за звичай вона нижча даного показника.

При заселенні посівів озимини незначною кількістю злакових мух, цикадок, попелиць, личинок хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, можна провести обробки лише крайових смуг полів одним із інсектицидів дозволеним Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Ці препарати використовують також при спалахах чисельності шкідників для суцільних обробок посівів, зокрема у бакових сумішах з фунгіцидами, проте до їх складу не повинно входити більше 4 діючих речовин (включаючи добрива).

Крім того, для підвищення стійкості до стресів, спричиненими несприятливими умовами вирощування (зокрема, для підвищення стійкості проти шкідливих організмів), бажано застосовувати стимулятори росту й розвитку рослин, а також мікродобрива із Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

За внесення мікродобрив у бакових сумішах слід перевірити їх на сумісність з іншими складовими або вносити окремо від пестицидів. Із деякими діючими речовинами останніх мікроелементи можуть вступити у реакцію, через що обробка посівів буде неефективною, або спричинить непередбачувані негативні явища.

Також, дослідженнями, проведеними на Хмельницькій ДСГДС ІКСГП НААН та в інших науково-дослідних установах України, доведена ефективність застосування біопрепаратів для захисту, поліпшення живлення і стимуляції розвитку рослин. Завдяки застосуванню досліджуваних препаратів (Марс, Радостим, Мікосан, Поліміксобактерин, Ризогумін, штами азот фіксуючих бактерій, Біокомплекс-БТУ, Органік-баланс, МікоХелп, Фітохелп, Гуміфренд Біостимулятор, біодеструктори рослинних залишків Органік-баланс та Екостерн бактеріальний) урожайність озимої пшениці підвищувалась на 10-25%, а одна гривня, витрачена на біопрепарат забезпечувала 4-5 гривні прибутку. Мікробні препарати виявляють стимулюючі властивості, оскільки зазвичай містять біологічно-активні сполуки. Крім того, деякі з цих сполук здатні виділяти мікроорганізми, що входять до складу біопрепаратів. Тому в умовах, коли дія мікробних складових може бути знівельована несприятливими для них факторами, рослину стимулює фізіологічно-активний компонент біопрепарату.

Крім біопрепаратів та мікродобрив, одним з напрямів підвищення врожайності та якості рослинницької продукції є впровадження у виробництво нових екологічно безпечних стимуляторів росту і розвитку рослин (Вимпел, Агростимулін, Біолан, Біосил, Гуміфренд та багато інших), які здатні мобілізують потенційні можливості сорту та підвищити стійкість рослин до стресорів. Завдяки цим препаратам, збільшення сільськогосподарського виробництва проходить з одночасним скороченням витрат на застосування пестицидів та агрохімікатів.

Рекомендації підготували наукові співробітники Хмельницької ДСГДС ІКСГП НААН Власюк О. С., Квасніцька Л. С. та Войтова Г. П.

Відео